orig

ПРАВИЛА  ПОВЕДІНКИ  ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Загальні правила поведінки

Здобувач освіти приходить до школи за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя.

Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою й використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики та інші одурманюючі засоби й отрути.

Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

Не можна без дозволу педагогів (за узгодженням з батьками) йти зі школи та її території в урочний час.

У разі пропуску занять до 3-х днів учень зобов’язаний пред’явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов’язаний представити довідку з медичної установи.

Здобувач освіти школи повинен виявляти повагу до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші – молодшим, хлопчики – дівчаткам.

Поза межами закладу освіти учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім’я школи.

Здобувач освіти бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.

До учнів, які привласнили чужі речі, будуть застосовані дисциплінарні стягнення. У разі спричинення збитку чужому майну, батьки учнів, які заподіяли збиток, несуть матеріальну відповідальність.

Здобувач освіти, які знайшли втрачені або забуті, на їхню думку, речі, повинні здати черговому, який знаходиться на першому поверсі закладу освіти.

Фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.

Не дозволяється користуватися плеєром , мобільним телефоном іншими гаджетами на уроках.

Здобувач освіти зобов’язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.

На першу вимогу вчителя слід пред’являти щоденник.

Щодня вести запис домашніх завдань в щоденнику, гаджетах.

Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, письмове приладдя, інструменти, робочий і спортивний одяг.

Поведінка здобувачів освіти на уроках

Під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми й іншими справами, що не стосуються уроку.

Якщо під час занять здобувачу освіти необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя, піднявши руку.

Якщо здобувач освіти хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.

Під час уроку учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.

Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань.

Поведінка здобувачів освіти в на перервах

Під час перерви здобувач освіти зобов’язаний:

підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;

вийти з класу, якщо попросить учитель;

підкорятися вимогам чергового учня чи учителя.

Час перерви – особистий час кожного здобувача освіти. Він може його проводити по своєму розумінню, проте, не повинен заважати іншим.

Під час перерви учні можуть вільно переміщатися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня, фізична і хімічна лабораторії, майстерня, спортзал).

Під час перерв забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях, непристосованих для ігор.

Під час перерв забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.

У школі категорично забороняється тютюнопаління.

Категорично заборонено самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.

На перервах здобувачі освіти можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

 

 Порядок реагування на доведені випадків булінгу (цькування)

у КЗ « Бобрицьке НВО ЗЗСО – ЗДО »

  1. Батьки і  вчителі зобов’язані повідомляти керівництву у       КЗ « Бобрицьке НВО ЗЗСО – ЗДО » про випадки цькування, якщо вони були його безпосередніми свідками чи про які отримали достовірну інформацію.                                            

  2. Письмові заяви про випадки цькування подаються керівнику у  КЗ « Бобрицьке НВО ЗЗСО – ЗДО ». Саме він має видавати рішення про проведення подальшого розслідування.

  3. Керівник закладу обов’язково має повідомити про випадки булінгу в уповноважені підрозділи Національної поліції та службу в справах дітей.

  4. Якщо керівник жодним чином не реагує на випадки булінгу, скарги слід передати засновнику закладу освіти. Якщо й це не допомогло, батьки можуть звернутися до Національної поліції.

 %d0%ba%d1%80%d1%83%d0%b3

 

Які штрафи передбачено за знущання?

  • Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340–850 грн.

  • Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850–1700 грн.

  • Приховування вчителем чи директором факту цькування – 1700–3400 грн.

  • або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки.

Які типові ознаки булінгу?

Щоб керівництво освітніх закладів могло відрізнити булінг від дражнилок, бійок і сварок, у законі прописали такі ознаки цькування:

  • систематичність (повторюваність),

  • наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі,

  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

 

%d1%88%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%84

Булінг: Юристи розповіли про нововведення в Законі про цькування серед дітей

Однією з найбільш актуальних проблем насьогодні є цькування (булінг) серед дітей. Прийняття 18 грудня  2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (законопроект №8584) несе за собою ряд змін у вирішенні вищеназваної проблеми. Так, нарешті законодавчо визначено поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та ряду Законів України. Детальніше – у інформаційних матеріалах від правників Першого криворізького місцевого центру з надання БВПД.

images

 

 

 

 

 

 

 

                                              Поняття «булінг»

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

– систематичність (повторюваність) діяння;

– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Адміністративна відповідальність за булінг

Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

                    Права та обов’язки здобувачів освіти

У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:

– особи, які постраждала від булінгу (цькування),

– особи, які стали свідком боулінгу,

– особи, які вчинили булінг (цькування).

При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:

– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

– повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Права та обов’язки освітян

Педагогічним працівникам та керівникам закладів освіти слід уважно ставитись до всіх випадків булінгу, повідомляти про них, уважно розглядати заяви, забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу, розробляти плани, публікувати їх на сайтах і вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітейпро випадки булінгу. В іншому випадку передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких ситуацій.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), він також:

– розглядатиме заяви про випадки булінгу (цькування): здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;

– скликатиме засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживатиме відповідних заходів реагування;

– забезпечуватиме виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

У закладах освіти мають бути розроблені:

– правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

– план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

– порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

– порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу також розширились. Відтепер вони також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю і зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Пам’ятайте, що всі випадки булінгу в школі мають розглядатись створеною в закладі комісією з розгляду випадків цькування.

Отже, законопроект прийнято, залишилось дочекатись його підписання Президентом України та його оприлюднення. У подальшому запропоновані Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» зміни будуть внесені в редакції відповідних законів і їх можна буде вичитати в контексті.%d0%b1%d0%b0%d1%82%d1%8c%d0%ba%d0%b0%d0%bc

Звертайте увагу на поведінку та настрій своїх дітей, їх фізичний та психічний стан. Можливо, ваша підтримка – це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають у школі)звертайтесь:

     – з заявою до поліції та закладів охорони здоров’я з фіксацією побоїв,

  – до директора школи (письмово, звернення надавайте секретарю із зазначенням вхідного номера на вашому примірнику).

Відповідальність

Запам’ятайте самі та навчіть свою дитину про відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки.

Булінг – штраф 850-3400 грн., громадські роботи від 40 до 100 год. (ст.173-4 КУпАП).

Викрадення чужого майна (крадіжки, шахрайство)— штраф, виправні роботи до 1 міс., адмінарешт — 5-10 діб, повторно — збільшений штраф, виправні роботи — 1-2 міс., адмінарешт — 10-15 діб (ст. 51 КУпАП).

Дрібне хуліганство (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії) – штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт до 15 діб (ст. 173 КУпАП).

Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.

Нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням),   оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність:

Побої і мордування – умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, – штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи – до 1 року, групове — обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 Криімнального кодексу України).

Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози – арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).

Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, – штраф, арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років. Групове хуліганство – обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 4 років (стаття 296 ККУ).

Умисне тяжке тілесне ушкодження — позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (ст.121 ККУ).

Умисне легке тілесне ушкодження – штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботами на строк до одного року (ст. 125 ККУ).

Отже, при вчиненні подібних дій стосовно вашої дитини варто обов’язково фіксувати побої і звертатись до поліції за номером 102. Після того, як дитину визнають потерпілою, звертайтесь за призначенням адвоката, гарантованого державою, до найближчого центру/бюро правової допомоги:

  • Кривий Ріг: вул.Качалова,2, вул.Станіслава Конткевича, 37, просп.Героїв-підпільників, 1а;

  • Апостолове: вул.Центральна, 63 (Зеленодольськ – щочетверга, 9.00 – 13.00, ЦНАП, вул.Енергетична, 10);

  • П’ятихатки: вул.Пушкіна, 107;

  • Жовті Води: бульвар Свободи, 62.

Кожна дитина або її законний представник мають право звернутись і отримати безоплатну консультацію юриста. У разі потреби представляти інтереси в суді – усі без виключення діти мають право на призначення адвоката (юриста) за рахунок держави.

Телефонуйте 0-800-213-103 для отримання юридичної консультації цілодобово та безкоштовно. Також в Україні діє національна дитяча гаряча лінія (з 12.00 до 16.00) – 116 111 або 0-800-500-225.

Джерело: http://dnipro.legalaid.gov.ua/ua/pres/novyny/2017/pro-nove-u-zakoni-pro-bulinh-rozpovidaiut-pravnyky-systemy-bpd

 

     Картинки по запросу поради психолога
 Картинки по запросу до уваги батьків

До уваги батьків: Небезпечні ігри, флешмоби та квести в соціальних мережах.

      Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства.

Загрозливої популярності серед підлітків набуває гра «Синій кит», або ж «Тихий дім», «Море китів», «Розбуди мене о 4:20»,Метелики», «Кит пливуть на гору», «50 днів до мого…». У смертельної гри багато назв, але результат завжди однаковий – обірване юне життя. 

   Фанати таких спільнот називають себе “китами”, тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття “кити” (“летючі кити”), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.

  Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці “квести” в обов’язковому порядку знімаються на відео.

Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила “провіднику”. Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому “творі”, – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.

        У зв’язку з цим батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;

– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;

– звертати увагу на коло спілкування дитини;

– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

– обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;

– встановлювати функцію “батьківський контроль” на всіх гаджетах дитини.

                               Для чого потрібен психолог?                                                                                                                 Працюючи не один рік практичним психологом у школі, я часто стикаюся з ситуацією, що більшість моїх співрозмовників не зовсім правильно розуміють, хто такий психолог і навіщо він узагалі потрібен. У нашій країні дуже мало інформації про значення, важливість та можливості психологів‑практиків. Важливо знати, чим відрізняється психолог від психотерапевта чи психіатра. Для більшості немає ніякої різниці. Існує думка, що всі вони працюють із психами.                                                                                                         Найчастіша реакція на слово «психолог»: «мені це не потрібно», «моя дитина що психічно хвора?» або «що я — псих?». Навіть якщо людина розуміє, що в неї є певні проблеми, вона не поспішає звертатися за допомогою, бо не знає куди і до кого. Здавалося б, болить зуб — до стоматолога, зламав руку — до травматолога, не працює телевізор — у майстерню з ремонту побутової техніки. А куди ж іти, якщо болить душа?  Є, звісно, варіант: можна звернутися до психолога. Але хто ж він такий? Багато з тих, хто обрав саме цей шлях, стикаються з такими стереотипами:                  

до психологів ходять одні «психи»;

• до психологів ходять слабаки;

• я сам собі психолог або мій друг найкращий для мене психолог;

 • психологи бачать людей наскрізь.

         Існує вислів «Краще поплакати у психолога, ніж сміятися у психіатра».   Слабка людина не звернеться до психолога, бо, як правило, не шукає рішення, а намагається перекласти відповідальність на інших, звинувачує всіх і все, намагається «забутися» за допомогою алкоголю чи наркотиків. Тільки сильна особа здатна визнати свою проблему. Потрібні неабиякі душевні ресурси для пошуків рішення і мужність для звернення за допомогою. Хтось вважає, що він зможе впоратися зі своїми проблемами самотужки. Але дуже важко подивитися на себе зі сторони. Це все одно, що стоматолог буде сам собі лікувати зуби, а хірург сам себе оперувати.      Близька людина може заспокоїти, надати підтримку. Але що змінюється у вашому житті після таких посиденьок? Пройде час – і ви наступите на ті самі граблі. І знову той же стрес й непорозуміння .                                                                                                                                                  Хочу також зазначити: психолог працює для людей. Якщо мене чекають, якщо я комусь потрібна, якщо за час роботи я допомогла хоча б кільком учням, то вважаю, що живу недарма. Психологи – не чарівники, не всесильні. Вони люди, такі самі, як і решта на цій планеті. Тому психолог, на жаль, не може вирішити всіх проблем учня або того, хто звернувся по допомогу. І річ не в тому, що бракує знань чи досвіду. Багато чого залежить і від самої людини. Якщо вона готова змінювати щось у собі на краще, якщо докладатиме максимум зусиль для досягнення бажаної мети – тоді й консультація чи психологічна допомога будуть корисними і плідними. Багато чого залежить і від середовища, в якому живе учень. Адже будь-яка психологічна бесіда, тренінг, заняття буде марним, якщо дитина прийде додому, а там усе навпаки.

І все ж: психолог повинен нести добре, мудре, позитивне, сіяти в душах дітей зерна любові та добра. 

Картинки по запросу поради психолога

Про психологічні особливості учнів – п’ятикласників

Будь – які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів,       запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6.Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

5.Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

6.Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

7.Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

8.У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

9.Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

10.Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

11.Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

12.Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

13.У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 Картинки по запросу поради психолога
 %d0%b4%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%bd%d1%8f

Десять « золотих » правил для батьків

1.Не марнуйте часу дитини. У ранньому  Десять дитинстві мозок найкраще сприймає нове,накопичує знання. Отже,подбайте, щоб життя дитини не було нудним,одноманітним,безрадісним.

2.Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає впевненості, вміння ризикувати,діти повинні усвідомлювати, що успіх майбутній добробут залежить від них самих.

3.Навчіть дитину спілкуватися.

4.Пильнуйте,щоб дитина не була « телеманом ». Сидіння перед   телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку, а нею визначається розвиток мовлення. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

5.Виховуйте відповідальність і порядність. Потрібно не лише пояснювати,що добре,а що погане, а й закріплювати гарні навички.

6.Навчіть дитину шанувати сім’ї. Добрі стосунки,любов і повага в сім’ї виховують краще за будь – які лекції.

7.Подбайте про гарне оточення.

8.Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою,почуття власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються,як правило, у сім’ях , де до них ставлять високі вимоги.

9.Привчайте дитину до праці. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

10.Не робіть для дітей те, що вони можуть робити самі. Нехай вони все перепробують,нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших.

 

Діти вчаться у життя

Якщо постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють – вона стає замкненою.

Якщо дитина зростає у докорах вона починає жити у почутті провини.

Якщо дитина зростає у терпимості – вона вчиться сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити себе.

 Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

 Якщо дитина живе у безпеці  – вона вчиться вірити людям.

Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

 Lith_Buld_Wordcloud_design_1